скоро кінець...

Скоро кінець...Через якийсь місяць-два я закінчую універ, від цього стає сумно і весело одночасно. Поволі пригадуєш як усе починалось, перші дні, перші знайомства, розчарування. Пригадуєш як боровся за ті оцінки, як намагався довести всім, що чогось вартий, як переживав, коли щось не виходило...і от тепер всьому приходить кінець. А подруги? Чого тільки варті наші рідкі проте такі чудові зустрічі поза стінами універу, а маленькі секрети, радість і сум, розчарування і радість маленької перемоги...Вже не будеш бігти вирячивши очі і боятися, що запізнишся на пару, а викладач зачинить двері і вліпить "н", не будеш сидіти в столовій на 6-му поверсі і давитися вчорашньою піцою, не почуєш як твоя подруга скаржиться на погану оцінку і промиває викладачу кісточки. Все закінчено - кінець! Звичайно, все не так печально, я впевнена, що ми будемо зустрічатися іпроводити час разом, проте це вже буде не студентське життя :( і може комусь було важко, хтось цілими днями сидів за книжками і зошитами, а хтось гуляв пари і пропадав по клубах - проте у нас було щось спілне, наше життя, що ми проводили в тісному колі, наш універ, який, незважаючи на його численні вади, навчив нас багатьом корисним речам, у нас просто була, є і буде чудова дружба і веселкові спогади! Спасибі, що ви у мене є...